Як росія дестабілізує ситуацію в Молдові

Марія Кагал

Редактор міжнародного відділу

Молдова отримала статус кандидата на членство в ЄС у червні минулого року, після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Схоже, такий зухвалий крок не на жарт обурив кремлівських недоімператорів. І країна, що і так має давню історію "дружби" з росією, знову опинилася під загрозою. Нові протести в Кишиневі для повалення прозахідного уряду країни мають чіткий російський слід. Про це пише професор з міжнародної безпеки Бірмінгемського університету Стефан Вольф. Оригінал опубліковано на the Conversation, переклад підготували Новини.LIVE. 

"Футбольний конфлікт" спричиняє побоювання щодо нових спроб росії дестабілізувати сусідню Молдову

Молдова скочується до чергової кризи після відставки прем'єр-міністра Наталії Гаврилиці та побоювань, що росія готує переворот з метою повалення прозахідного президента Майї Санду.

На пресконференції в столиці Молдови Кишиневі 13 лютого Санду підтвердила попередні звинувачення, висунуті президентом України Володимиром Зеленським під час його виступу в Європейській Раді, що кремль збирається здійснити державний переворот проти Молдови.

Зеленський заявив, що поінформував Санду про "детальний російський план" "зламати демократичний порядок в [Молдові] і встановити контроль над нею".

У свою чергу, Санду заявила, що план росії передбачав використання "диверсантів з військовим минулим, переодягнених у цивільний одяг, для здійснення насильницьких дій, нападів на державні установи та захоплення заручників". Вона додала, що до перевороту будуть залучені іноземні агітатори з росії, Чорногорії, Білорусі та Сербії.

Заява Санду була негайно відкинута кремлем, який заявив, що звинувачення є "абсолютно безпідставними і необґрунтованими".

Але у москви є інструменти для спроб дестабілізувати Молдову в рамках своєї стратегії у війні проти України, і, з огляду на її географію, Молдова є легкою і зручною мішенню для кремля. Тому ці останні викриття, можливо, не є несподіваними, але вони викликають глибоке занепокоєння і повинні розвіяти будь-який міф про те, що цілі владіміра путіна обмежуються Україною.

Історія підривної діяльності

Затиснута між Україною і Румунією, розриваючись між проєвропейськими і проросійськими настроями, Молдова вже давно стала об'єктом російського впливу. Конфлікт у Придністров'ї, що бере свій початок ще з часів розпаду Радянського Союзу, залишається невирішеним дотепер — незважаючи на постійні зусилля Організації з безпеки і співробітництва в Європі — і продовжує надавати москві важливі важелі впливу як на Молдову, так і на Україну.

У квітні на невеликій території сепаратистів пролунало кілька вибухів, але ескалації насильства, якої побоювалися, не сталося.

У міру поглиблення економічної кризи в Молдові внаслідок війни в Україні та зростання цін на енергоносії та продукти харчування, проросійські сили в країні влаштували масові публічні протести проти уряду та президента.

Ці протести були організовані так званою партією "Шор", названою на честь молдовського олігарха-втікача Ілана Шора, який, як повідомляється, причетний до політичного і фінансового скандалу навколо великої банківської афери, пов'язаної зі зникненням 1 мільярда доларів США з трьох молдовських банків у 2014 році — що він заперечує. Але протести широко розглядаються як справа рук москви, яка використовує економічні труднощі пересічних молдован і намагається зірвати проєвропейський курс країни.

Російські погрози на адресу Молдови не є чимось новим. Але вони посилилися за останній рік після того, як Молдова подала заявку на членство в ЄС, коли росія вторглася в Україну. Країна отримала офіційний статус кандидата в червні 2022 року.

Існує занепокоєння щодо майбутнього суверенітету Молдови. Багато хто вважає, що це частина плану путіна з повернення росії статусу великої держави на кшталт Радянського Союзу, розпад якого він оплакував як "геополітичну катастрофу". Запобігання сповзанню нині незалежних країн, таких як Молдова і Україна, на західну орбіту ЄС і НАТО залишатиметься головним зовнішньополітичним пріоритетом путіна на пострадянському просторі.

Футбольний конфлікт

За останні кілька днів з'явилося більше подробиць про ймовірну російську змову в Молдові. Судячи з усього, добре підготовлені і добре екіпіровані іноземні агенти мали проникнути в місця протестів, а потім спровокувати і здійснити насильницькі напади на державні установи, захопити заручників і змінити чинну владу.

Це може здатися надуманим, але чи так це? Нещодавно Молдова відмовила у в'їзді сербським футбольним фанатам, які планували підтримати свою команду, ФК "Партизан Белград", у матчі Ліги Європи проти придністровського "Шерифа Тирасполь".

Хоча уряди Чорногорії та Сербії звернулися до Санду за роз'ясненнями щодо цих звинувачень, існує історія участі сербських футбольних хуліганів у воєнізованій діяльності, включаючи воєнні злочини, скоєні сумнозвісними "Тиграми Аркана" під час війни в Боснії на початку 1990-х років.

Більше того, росія спробувала повалити уряд Чорногорії в жовтні 2016 року, саме напередодні вступу країни до НАТО наступного року, і це було дуже схоже на те, що нібито планувалося нещодавно в Молдові.

Тривала криза

Навіть якщо ця остання російська спроба втручання у справи Молдови буде успішно зірвана, навряд чи на цьому спроби кремля використати Молдову як важіль тиску на Україну і Захід закінчаться.

Економічна і політична кризи в Молдові є реальними, що надає москві широкі можливості скористатися стурбованістю людей зростанням цін на продукти харчування, газ і електроенергію. І в Молдові, і в Придністров'ї існують значні проросійські настрої — можливо, це не прокремлівські настрої, але вони поєднують у собі спорідненість з російською культурою, ностальгію за радянським минулим і обурення з приводу витрат на європейську інтеграцію та її невизначених майбутніх переваг.

Усе це явно грає на руку москві, оскільки створює невизначеність для уряду в Кишиневі. Це також викликає побоювання Києва щодо потенційного другого фронту на південному кордоні, поблизу Одеси. Для ЄС це збільшує витрати не лише на підтримку стабільності в Молдові, але й на проведення реформ, необхідних на шляху до членства в ЄС.

Тривала історія російських дестабілізаційних зусиль у Молдові підкреслює необхідність чіткої та рішучої відповіді не лише з боку уряду в Кишиневі, але й з боку західних союзників країни. Втручання кремля в молдовську політику неминуче продовжуватиметься, створюючи нестабільність і невизначеність щодо майбутнього статусу критично важливого сусіда України.

Стефан Вольф, професор з міжнародної безпеки, Бірмінгемський університет

Фото: REUTERS

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися