Москва має заплатити: як поляки борються за гроші для України

Юлія Павловська

Журналістка (Польща)

Україні для відбудови потрібно, за різними оцінками, від 300 до 800 млрд доларів. Ці гроші ніхто не дасть у подарунок, за них треба боротися. Але стратегії фінансового фронту Україна не має. Таку стратегію має Польща, яка вже бореться за ці кошти для України. І не тільки. Механізми у "склеюванні інтересів" різних сторін надто цікаві, щоб пройти повз.

Олігархи путіна — предмет торгів?

За рік у Польщі відбудуться вибори, і вже зараз політично цінні теми стають частиною внутрішньої боротьби між владою "Право і Справедливості" Ярослава Качинського та давніми опонентами — опозиційною "Громадянською коаліцією" Дональда Туска. Нещодавно через цю обставину не поставили на голосування у Сеймі Республіки Польща законодавчі поправки, які дозволятимуть націоналізацію активів російських олігархів. Здавалось би, не логічно, бо прем'єр-міністр РП Матеуш Моравецький неодноразово казав, що заморожені активи російських олігархів та загалом росії можуть бути спрямовані на підтримку України.

Польські законодавці пропонують дозволити у випадку збройного нападу іншої держави на Польщу або створення загрози безпеці країни вилучати активи нерезидентів, якщо є підозра, що ці кошти використовуються або можуть бути використані для фінансування чи підтримки збройного нападу іноземної держави, чи пов'язаної з цим діяльності. Заарештовані активи підуть на підтримку тих, хто постраждав від збройного конфлікту.

Та влада Польщі відверто не хоче ризикувати — законопроєкт може провалити опозиція. А в разі успіху соратники Качинського зможуть ставити у приклад Польщу усій Європі — мовляв, ось, ми перші конфіскували мільярди росіян, це прецедент, беріть приклад з нас, ми знову задаємо тон на "європейській шахівниці". У польському уряді впевнені, що рішення вдасться провести у Сеймі: влада консерваторів піде на деякі поступки опозиціонерам-лібералам, найвірогідніше, це стосуватиметься обмеження недоторканості депутатів, яку лобіюють однопартійці Туска (йдеться про відповідальність за кримінальні злочини, готується законопроєкт про скасування формальної недоторканності парламентарів і суддів).

Наш лобіст в ЄС

За оцінками прем'єра Польщі Матеуша Моравецького, можемо говорити про 300-400 мільярдів доларів заморожених російських активів, які можна конфіскувати і використовувати для механізмів стабілізації цін на енергоносії в ЄС та відбудову України. Політик переконаний, що на певний час цих засобів вистачить. Залишилось лише змінити статус цих активів — із заморожених на конфісковані.

Питання управління російськими активами, замороженими в ЄС після 24 лютого, насправді є доволі слизьким. У кулуарах в Брюсселі, Берліні та Парижі політики та дипломати воліють зачекати —       не хай закінчиться війна. Тому пропозиція Моравецького частину коштів використати на стабілізацію енергетичної сфери самого ЄС може підштовхнути спільноту до започаткування процедури конфіскації. Це логічно, адже насувається складна зима і за глобальну кризу мусить заплатити не європейський споживач, а винуватець:

"Чому ми, поляки, польський платник податків, чи французький платник податків, чи будь-хто інший, повинен платити за жахливі наслідки нападу росії на Україну? Нехай вони за це заплатять. І це наш польський голос, який, безумовно, найсильніше чути тут, у Брюсселі", — пояснює Моравецький. Поки що Євросоюз, країни старої Європи не дуже відгукуються на ці пропозиції. Але коли ці "дрібнички" зупиняли офіційну Варшаву?

Моравецький ще навесні презентував концепцію використання і заморожених активів олігархів, і активів рф в цілому. На кожній міжнародній зустрічі в межах ЄС польські політики та дипломати торкаються так чи інакше цієї теми, шукають не лише політичних союзників, але й створюють громадську думку в ЄС.

"Поки що немає рішення з цього питання, тут, на рівні ЄС. Ми хочемо показати через наші законодавчі дії, які ми вже розпочали тоді, у квітні, і послідовно їх реалізовуємо, що в рамках польського правопорядку ми будемо прагнути реалізувати саме конфіскацію російського майна", — сказав Моравецький.

Отже, домовленості польської влади та опозиції про показову конфіскацію коштів найбагатших росіян — справа практично вирішена, тут питання лише в тому, хто зробить на цьому політичні дивіденди. Навряд чи після цього Європейський Союз зможе довго опиратися. Події розвиватимуться за тим же сценарієм, як і з відмовою у в'їзді для росіян на терени ЄС. І навіть більше, бо європейський обиватель захоче компенсацій за здорожчання енергоносіїв. Логіка полягає в тому, щоб зміцнити позиції Польщі в ЄС на основі суспільних настроїв, це той самий "політичний капітал" країни, яка задає тон у європейській політиці зараз. Заслужено? Цілком.

Але ж 300-400 мільярдів від олігархів явно не вистачить на все, що знищено в Україні. А 3 млрд на рік, які обіцяє Україні Європейський банк реконструкції та розвитку, теж не зроблять погоди. Мусимо диверсифікувати зусилля.

Як відновити довіру інвесторів до самої України

Чомусь це питання більше цікавить польських урядовців (тут має бути злий та сумний смайлики). Як досить слушно зауважує Міхал Дворчик, міністр канцелярії прем'єр-міністра Польщі, Україна вийде з цієї війни дуже ослабленою, зі зруйнованою інфраструктурою чи драматичною демографічною ситуацією, а старі проблеми, а саме корупція та вплив олігархів, повернуться.

"Польська держава має створити відповідне правове поле, яке гарантуватиме безпеку функціонування підприємців і яке спонукатиме частину підприємців переїжджати в Україну і розпочинати свій бізнес в Україні", — каже Дворчик вже зараз про гарантії інвесторам.

Поляки сподіваються бути в авангарді відбудови України, вони мають надію, що офіційний Київ таки візьме польську модель посткомуністичної трансформації та євроінтеграції і застосує її. "У нас є російські гроші, вони знаходяться в руках Заходу і Польща працювала і буде працювати з самого початку, щоб ці кошти в певний момент були використані для відбудови України", — переконує глава президентського Офісу міжнародної політики Польщі Якуб Кумох.

Польський політикум не приховує, що прагне очолити напрямки відбудови України, надати їм імпульс, створити прозорі умови використання коштів. З цього приводу поки що, чесно кажучи, не видно ентузіазму лише на Печерських пагорбах.

"Польща має бути лідером у цьому процесі відбудови. Так само, як вона сьогодні є лідером у підтримці України на різних фронтах — військовому, гуманітарному, політичному, і так само, звичайно, ми маємо амбіції бути лідером і в процесі відбудови України", — відверто каже Шимон Шинковський вель Сенк, який нещодавно був призначений міністром з європейських питань в польському уряді.

Ще одна цікава ініціатива прозвучала від польських лівих. Так, депутат Сейму Анджей Шейна розповів про візит лівих політиків до Брюсселя, де вони зустрілися з Комісаром ЄС з питань врегулювання кризових ситуацій Янезом Ленарчичем. Там ліві закликали створити спеціальний гуманітарний фонд для українців — біженців і громадян, які залишились в Україні.

Польща протягом кількох місяців нагадувала Брюсселю, що належить таки не просто ухвалити рішення про виділення Україні 9 млрд євро макрофінансової допомоги, але й надати їх, що врешті дозволило рушити питання з місця і кошти почали надходити. Польща досі бореться, щоб ЄС виділив засоби для українських біженців, яких ця країна прийняла понад 5 мільйонів — найбільша кількість з усіх європейських країн. І коли польський політик Моравецький на форумі, присвяченому відбудові України у Берліні, висловлює подяку МВФ, ЄБРР, Єврокомісії за те, що західні інституції спільно роблять зусилля, щоб зібрати щомісяця до 5 млрд євро для життєдіяльності України, ми розуміємо, що таки не залишені сам на сам.

Але ж краще було б, щоб на користь відбудови України, її виживання, ми говорили в унісон з нашими приятелями в ЄС. Бо кому, врешті, потрібні ці кошти?

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися