Турецький ексдипломат Сінан Юлгенд: "росія — більший економічний партнер, а Україна — невідкладний"

Назарій Волянський

Керівник міжнародного відділу

Туреччина днями отримала від США попередження щодо ведення бізнесу з російськими компаніями. Тим часом у Мінфіні Анкари заявили, що не бояться можливих санкцій Сполучених Штатів.

Новини.LIVE поцікавилося у колишнього турецького дипломата, керівника Центру економіки та зовнішньополітичних досліджень Сінана Юлгена, чому Анкара не запроваджує обмежень проти росії, як довго торгуватиме з москвою, чи продасть "Байрактари" кремлю і якою може бути роль Туреччини у досягненні миру в Україні.

Туреччина є членом НАТО, але досі не приєдналась до антиросійських санкцій. Чому?

— Перш за все, Туреччина не є членом Європейського Союзу. Тому вона не зобов’язана запроваджувати обмеження, які пропонує ЄС. Позиція Анкари щодо санкцій така — ми керуємося рішеннями Організації Об'єднаних Націй і тим, що ухвалює Рада безпеки ООН. У нас така політика не тільки щодо росії, але й щодо інших, зокрема Ірану.

По-друге, Туреччина також не може цілковито припинити відносини з росією, адже потребує російського партнерства щодо Сирії. З підтримкою москви Анкара змогла запобігти гуманітарній катастрофі та новій хвилі сирійських мігрантів. Така передісторія рішень моєї країни. Європейські нації залежать від росії енергетично, а ми — через безпекові питання у Сирії.

Чому президент Ердоган хоче бути другом путіна?

— Немає реальної зацікавленості з турецької сторони бути поруч з росією, якщо ми говоримо про міжурядові рівні. Туреччина не має бажання повністю відректися від росії. Це було б проти власних інтересів.

Туреччина потребує дипломатичного партнерства росії у сирійському питанні та у питанні Нагірного Карабаху. Це та фундаментальна причина, чому Анкара зберігає збалансований підхід. Ердоган зустрічався з путіним двічі цього місяця, але також минулого тижня бачився із Зеленським. Така вивірена політика турецької влади сприймається Україною. Як результат — Туреччина змогла допомогти Україні укласти угоду з москвою щодо зерна.

Днями президент Ердоган заявив, що Крим є українським і має повернутися до України найближчим часом. Росіян це обурило. Як гадаєте, вдасться дружити з росією після цього?

— Я думаю, неправильно використовувати термін "друг росії". Росія відповідальна за війну в Україні, порушила територіальну цілісність України, тому це не питання дружби. Це тільки те, що турецький уряд потребує діалогу з політичною верхівкою росії щодо питань безпеки та економіки. Але це не означає, що Туреччина хоче дружити з кремлем. Вона просто намагається зберігати баланс у цих відносинах.

З початком російської агресії Туреччина поступово перетворилася на гавань для російського підсанкційного бізнесу, олігархів та туристів. Чи вигідно Ердогану грати хорошого хлопця для путіна?

— Це правда, що Туреччина залишається єдиною країною НАТО, яка не запровадила санкції проти росії. Крім цього, авіапростір залишається відкритим. Тому російські туристи можуть вільно подорожувати до Туреччини.

Але водночас Анкара в курсі, що економічні відносини з росією не мають призвести до ситуації, коли можна потрапити під американські чи європейські санкції. Так, є економічна співпраця з росією, але турецький уряд знає, що є лінія, яку не можна перетинати. Хоча певні ризики є.

Моя країна через складні економічні обставини зацікавлена в отриманні будь-якого фінансування з-за кордону, аби допомогти економіці. Але Туреччина не хоче асоціюватися з країною, яка допомагає росії уникнути санкцій. Якщо ми побачимо таке фінансове вливання до Туреччини, то це, звичайно, ризик для турецької економіки потрапити під санкції.

Для Туреччини Україна є великим партнером, якщо говорити про економічну складову?

— Якщо подивитися на економічну співпрацю між країнами, то росія більший партнер, ніж Україна. Але офіційний Київ зараз невідкладний партнер, зокрема в оборонному секторі.

Наприклад, в Україні незабаром вироблятимуть "Байрактари". Це дає змогу обом країнам ділитися технологіями. В деяких секторах це дуже допомагає одне одному. Анкара розвиватиме такі відносини з Києвом, адже є стратегічним партнером України.

Як Анкара допоможе Україні пережити зиму, адже дипломати інших країн кажуть, що вона буде складною?

— Є кілька важливих речей: Туреччина була дуже результативною, коли йшлося про зернову угоду. Україна зараз має змогу експортувати зерно на світові ринки. І це одна ділянка, де турецька дипломатія виявилась ефективною для України.

На останній зустрічі Зеленського з Ердоганом була підписана угода щодо відбудови України. Для цього будуть залучені турецькі компанії. Це справді добре для Української економіки. Майбутнє, звичайно в оборонній співпраці. Це тема також була порушена під час зустрічі.

Продовжуватиметься турецька гуманітарна підтримка й інша допомога. Наш уряд дуже зацікавлений у консолідації та удосконаленні цих відносин. Я знаю, що деякі моменти, які не були публічного сказані після зустрічі двох президентів у Львові, незабаром стануть зрозумілими багатьом.

Чи можемо ми уявити день, коли Туреччина продасть "Байрактари" росії, адже путін кілька тижнів тому просив про це в Ердогана?

— Відповідь чітка: ні. Туреччина точно не продаватиме "Байрактари" росії.

Як ви оцінюєте контраверсійну політику вашої країни всередині та назовні?

— Я не сказав би, що вона є контраверсійною. Є велика підтримка політики щодо [дій] росії, вона проукраїнська, а не антиросійська. Також ми бачимо баланс, який намагається знайти турецький уряд. Всередині країни критики менше.

Туреччина має бути обережною на міжнародній арені, коли йдеться про те, що Анкара допомагає росії уникнути санкцій. Туреччина може продовжувати свої економічні відносини з кремлем, але є певні обмеження щодо того, наскільки міцними вони можуть бути. 

Російські туристи приїжджають до Туреччини, витрачають кошти, але є великі суми, які привозять російські олігархи. Тому має бути обмеження щодо такої бізнес-активності, враховуючи теперішні обставини. Успіхи турецької дипломатії, як це продемонструвала зернова угода, мають меншу критику.

Країни НАТО погодились би з тим, що потрібно мати політичний діалог з путіним для того, щоб прискорити перемовини про припинення вогню. Враховуючи позицію Туреччини і довіру, яку вона має з боку Зеленського та путіна, коли між сторонами конфлікту буде простір для повернення за стіл переговорів, Анкара буде в хорошому становищі, щоб їх вести. Я певен, обидві сторони Київ і москва оцінять це.

Ви справді вірите, що переговори з росією призведуть до миру і завершення війни?

— В певний момент це має статися. Війна має закінчитися. Але не думаю, що це буде скоро, адже Україна, очевидно, хоче повернути всю свою територію, а москва має іншу зацікавленість. Коли сторони зрозуміють, що воєнного прогресу більше немає, вони повернуться до дипломатичних переговорів.

Чи можемо ми уявити, що війна в Україні триватиме роками, як у Сирії, і вирішення їй не буде?

— Це найтрагічніший сценарій. Я сподіваюсь, що цього не буде. Необхідний тиск на росію, щоб повернутися до переговорів. Але це залежить від того, наскільки успішними будуть українські військові на полі бою. І це теж залежить від того, скільки підтримки нададуть західні партнери Україні. 

Як міжнародна спільнота може зупинити путіна і запобігти продовженню цієї війни, адже дипломатія не працює, як ми бачимо? 

— З-за кордону виникає такий погляд, що єдине рішення — це змусити путіна зрозуміти, що продовження військової операції та війни піде не на користь росії.

Чи може турецький уряд запровадити обмеження на туристичні поїздки росіян до країни?

— Просто зараз — ні. Для турецької економіки це не прийнятно. Адже росія — країна №1, яка надсилає туристів до Туреччини. Україна — на третьому місці. В нас зараз навіть не говорять про такі обмеження щодо росіян.

Якщо ЄС та США запровадять обмеження проти Туреччини, яка буде реакція вашого уряду?

— Буде дуже значна реакція. Туреччина не хоче бути в категорії тих країн, які перебувають під санкціями. Якщо це станеться, то призведе до зростання антиамериканської політики, і реакція буде проти заходу також. Уряд в Анкарі має бути уважний і не рухатися у напрямку, який призведе до санкцій.

Але для Анкари краще бути в НАТО? Чому вона купує російські установки С-400?

— Я думаю, що це була дуже велика стратегічна помилка. Це сталось, коли турецько-американські відносини перебували у кризі. Після спроби путчу в липні 2016 року, турецький уряд і місцеві вірили, що за цим стояли США. 

Давайте поговоримо про Сирію зараз. Туреччина обурила своїх союзників військовою операцією в Сирії. Це може погіршити відносини зі США та ЄС?

— Певною мірою — так. Але це не вплине на рішення Туреччини щодо Сирії, адже вона є нашим сусідом. Анкара відповідає за безпеку і стабільність, запобігає хвилям мігрантів. Якщо турецький уряд вважає, що така операція важлива для нашої безпеки, то він це робитиме, незважаючи на реакцію заходу.

Чи хоче Туреччина все ще бути членом ЄС?

— Так. Тут схожа ситуація, як з Україною. Є підтримка людей для членства, але від Брюсселя дуже мала ймовірність процесу Асоціації. В нашій країні є люди, які вірять, що членство з ЄС вже не відбудеться.

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися